Судебная практика о незаконности самостоятельного изменения налоговым органом информации о плательщике налогов.

Добрый день всем.

Хочу продолжить разговор о судебных спорах с налоговыми органами. В первом нашем разговоре (статье) мы говорили о новом в судебной практике по спорам с налоговой инспекцией в отношении признания налоговой инспекцией договора никчемным, недействительным.

Сегодня хочу показать Вам новое в судебной практике о незаконности самостоятельного изменения налоговой инспекцией информации о плательщике налогов.

Так, налоговая инспекция не имеет права самостоятельно изменять в Детализованной базе сопоставления показателей налогового кредита и налоговых обязательств плательщика без изменения таких показателей самим плательщиком путем подачи уточняющих деклараций (расчетов).

Одесский апелляционный административный суд в своем определении от 08.11.2012 года по делу № 2а-2814/12/2170 указал, что совершение таких действий является нарушением прав и интересов плательщика налогов, который имеет право рассчитывать на то, что задекларированные им  показатели налогового кредита и налоговых обязательств отвечают показателям в централизованной базе данных налоговой отчетности.

Это в свою очередь может иметь негативные последствия для плательщика налогов, а именно: ухудшение деловой репутации, отказ от работы с ним контрагентов для избежания негативных налоговых последствий для себя.

Итак, смотрим само определение Одесского апелляционного административного суда от 08.11.2012 года по делу № 2а-2814/12/2170  и делаем выводы.  

Одеський апеляційний адміністративний суд,

Ухвала № 2а-2814/12/2170 від 08.11.2012

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.при секретарі -Кардашові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року по адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Інтерметал-СП" до  Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби  про визнання протиправними дій та спонукати вчинити певні дії,
встановила:
Позивач ПП "Інтерметал-СП" 05.07.2012 року звернулось до суду з адміністративним позовом про:
- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, які полягають в складанні акту від 01.06.2012 року № 80/15-3/36419500 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтерметал-СП" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку",
- визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні щодо проведення зустрічної звірки (документальної невиїзної позапланової перевірки) ПП "Інтерметал-СП", за результатами якої складений акт від 01.06.2012 року № 80/15-3/36419500,
- визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП "Інтерметал-СП" з контрагентами за період 01.03.2012 року по 30.04.2012 року в акті від 01.06.2012 року № 80/15-3/36419500.
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що на початку червня 2012 року ПП "Інтерметал-СП" від контрагента стало відомо про наявність акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 01.06.2012 року № 80/15-3/36419500 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтерметал-СП" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку". Вказаний акт був розісланий ДПІ у м. Херсоні податковим інспекціям за місцем реєстрації контрагентів ПП "Інтерметал-СП" та інформація, викладена в ньому, використовується при проведенні перевірок (звірок) контрагентів підприємства. Про проведення зустрічної звірки ПП "Інтерметал-СП" не було повідомлено та примірник вказаного акту не був вручений представнику підприємства або надісланий на адресу підприємств, запитів від податкових органів щодо надання інформації по контрагентам підприємство не отримувало. Позивач звертає увагу суду на те, що у вступній частині акту про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено про проведення згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України документальної невиїзної перевірки ПП "Інтерметал-СП" з питань підтвердження взаємовідносин із платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року. Акт складений про неможливість проведення зустрічної звірки, але як на підставу для її проведення інспектор посилається на норми ПКУ, які передбачають проведення невиїзної позапланової перевірки, внаслідок чого ПП "Інтерметал-СП" не може визначити, чи була здійснена зустрічна звірка або документальна невиїзна перевірка, податковою інспекцією не було дотримано ні порядку проведення зустрічної звірки, ні порядку проведення позапланової перевірки. ПП "Інтерметал-СП", знаходиться за адресою реєстрації (за цією адресою мешкає керівник ПП "Інтерметал-СП" Лошкарьов Д.О., своєчасно отримує кореспонденцію, в тому числі від податкових органів. Саме ці обставини встановили би посадові особи ДПІ у м. Херсоні встановили би при здійсненні заходів щодо з'ясування місцезнаходження підприємства. Позивач вважає, що звірка або перевірка була проведена посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Херсоні з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу, а дії посадових службовців ДПІ, які полягають у проведенні зустрічної звірки або перевірки, в результаті якої було складено акт від 01.06.2012 року № 80/15-3/36419500, та дії, щодо визнання правочинів, укладених ПП "Інтерметал-СП" з контрагентами за березень-квітень 2012 року такими, що мають ознаки нікчемності -  є протиправними.
В подальшому позивач заявив додаткову вимогу про зобов'язання ДПІ у м. Херсоні відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів  на рівні ДПА України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, які позивач включив до податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень 2012 року. Представник позивача зазначив, що дії ДПІ по зміні в електронній базі податкової звітності задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними, і законодавством не передбачено право ДПІ за результатами перевірок змінювати в електронній базі податкової звітності задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ. Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби проти позову заперечувала, посилаючись на те, що пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, які не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 27.12.10 року №1232). Згідно наказу ДПА України від 22.04.11 року №236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкові служби зустрічних звірок" у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку з встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. ДПІ саме такий акт і склало, оскільки ПП "Інтерметал-СП" було відсутнє за місцезнаходженням.
Представник відповідача у судовому засіданні, просив відмовити в задоволенні позову.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року задоволено позов приватного підприємства "Інтерметал-СП" частково.
Визнано протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо складання акту від 01.06.12 року № 80/15-3/36419500 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтерметал-СП" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.12 року по 30.04.12 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".

Визнано протиправними та скасовано висновки ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП "Інтерметал-СП" з контрагентами (покупцями та продавцями) за період березень-квітень 2012 року в акті від 01.06.12 року № 80/15-3/36419500 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтерметал-СП" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за  період з 01.03.12 року по 30.04.12 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".
Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні ХО ДПС по виключенню з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП "Інтерметал-СП" у податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень 2012 року.
Зобов'язано ДПІ у м. Херсоні ХО ДПС відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ПП "Інтерметал-СП" включило до податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень 2012 року.  
Відмовлено в задоволенні вимог про визнання протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої був складений акт від 01.06.12 року № 80/15-3/36419500.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що приватне підприємство "Інтерметал-СП" є юридичною особою, платником податків, юридична адреса м. Херсон, вул. Пушкінська, 92 а, з 11.05.12 року директором та головним бухгалтером підприємства є Лошкарьов Денис Олександрович, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ та сторонами не заперечується.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі, врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI; Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердж. Постановою КМУ від 27.12.10 року №1232. Що стосується наказу ДПА України від 22.04.11 №236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкові служби зустрічних звірок", з огляду на відсутність його реєстрації Міністерством юстиції України, його приписи слід застосовувати, якщо вони не суперечать нормативним актам.
Відповідно до п. 73.5. ст. 73 Податкового Кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків; зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачає, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Пунктом 2 Порядку  визначено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. За результатами зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання  або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається за його адресою рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Матеріали справи свідчать, що зустрічної звірки відповідач також не проводив. Згідно наказу ДПА України від 22.04.11 №236 "Про затверджені Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкові служби зустрічних звірок" у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
В акті від 01.06.12 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтерметал-СП" в якості причини неможливості її проведення зазначено  "у зв'язку з тим, що СГД має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням". Далі  по тексту акту зазначається акт виходу від 01.06.12 року № 614/15-3 співробітниками податкової інспекції за юридичною адресою підприємства, які виявили відсутність будь-яких табличок, написів з інформацією про розташування підприємства, опитуванням сусідів також не знайдено дане підприємство. В акті від 01.06.2012 року № 80/15-3/36419500 вказано, що одним з постачальників позивача в березні 2012 року є ТОВ ТПК "Стиль", яке декларує податковий кредит від контрагентів, які не відображають податкові зобов'язання. В квітні 2012 року позивач декларує придбання товарів від ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", яке в свою чергу формує податковий кредит від ТОВ "Мережа", останнє не надає податкову звітність з ПДВ, а свідоцтво платника ПДВ анульовано 11.04.12 року. За висновком ДПІ позивач не мав можливості здійснювати господарські операції внаслідок відсутності майна, матеріальних ресурсів, управлінського та технічного персоналу, складських приміщень, транспортних засобів, середньомісячний обсяг операцій більше 1 млн. грн., в квітні 2012 року у підприємства різко виріс обсяг податкового кредиту у порівнянні з попереднім місяцем. Всі угоди, укладені ПП "Інтерметал-СП" з постачальниками та покупцями за березень-квітень 2012 року, визнано нікчемними. На підставі такого акту ДПІ  внесла зміни до електронної бази даних податкової звітності позивача, а саме до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", в якій були зменшені задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень 2012 року.
В підтвердження обґрунтованості складання спірного акту надано суду складені посадовими особами ДПІ у м. Херсоні акти від 16.05.12 року № 528/15-3 та від 19.06.12 року № 639/15-3 перевірки достовірності податкової адреси ПП "Інтерметал-СП", з яких вбачається, що за адресою м. Херсон, вул. Пушкінська, 92 а, підприємство не знаходиться. Разом з тим в актах не вказано, що саме знаходиться, або хто мешкає за юридичною адресою підприємства. Також надано копії запитів до позивача про надання документів, які підтверджують відносини з ТОВ "Югспецстрой", ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", ТОВ "Південні традиції", але доказів їх надсилання на юридичну адресу рекомендованими листами суду не надано.
З 11.05.12 року директором та головним бухгалтером ПП став Лошкарьов Д.О., який є власником будинку № 92 а по вул. Пушкінська у м. Херсоні, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, копією договору купівлі-продажу даного будинку, в якому покупцем є Лошкарьов Д.О. Також позивач надав копію паспорта Лошкарьова Д.О. з позначкою місця реєстрації  саме за цією адресою.
Місцезнаходженням юридичної особи є "адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів чи закону виступають від її імені" (ст. 93 ЦК). Аналогічне визначення міститься і в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних  осіб - підприємців". Таким чином, законодавство дозволяє реєстрацію підприємства за місцем проживання керівника.
Посилання відповідача на те, що ПП "Інтерметал-СП" має стан "9"- направлено повідомлення про "відсутність за місцезнаходженням", не є причиною неможливості проведення зустрічної звірки, оскільки цей факт не позбавляє податковий орган можливості надіслати відповідні запити платнику податків з вимогою надання документів для проведення зустрічної звірки. Складання податківцями актів  перевірки місцезнаходження платника податків саме собою не є підставою для настання негативних наслідків для юридичної особи чи застосування будь-яких санкцій. Відсутність підприємства за юридичною адресою може мати негативні наслідки лише у випадку повернення державному реєстратору листа з повідомленням про необхідність підтвердження підприємством відомостей, що містяться в ЄДР. Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних  осіб - підприємців" юридичні особи зобов'язані щороку підтверджувати відомості про себе, що містяться в ЄДР. Якщо юридична особа не зробить цього вчасно, держреєсторатор повинен надіслати їй повідомлення про необхідність підтвердження відомостей, причому надсилається таке повідомлення за адресою, вказаною в ЄДР. Такий ж обов'язок виникає у держреєстратора  у разі одержання від органу ДПС повідомлення встановленого зразка (форма №18-ОПП) про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. На підставі повідомлення за ф. №18-ОПП держреєстратор надсилає листа з вимогою підтвердити відомості, а якщо підприємство зв'язку не знаходить адресата і повертає лист держреєстратору, останній вносить до ЄДР відповідний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Згідно наданій  суду довідці з ЄДРПОУ з початку реєстрації до 09.07.12 року відсутні будь-які записи про відсутність ПП "Інтерметал-СП" за юридичною адресою. Статтею 18 вищезазначеного закону України 755 передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
На підставі викладеного, суд вважає запис в оспорюваному акті про те, що позивач відсутній за юридичною адресою, припущенням податкової інспекції, а не достовірно встановленим фактом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, не прийняв ніякого рішення, при цьому використовуючи висновки акта перевірки. Відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів  були залишені без змін. На підставі даного акту від 01.06.12 року податковою інспекцією були внесені зміни до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення  податкових зобов'язань та податкового кредиту  в розрізі контрагентів  на рівні ДПА України" і зменшений податковий кредит та податкові зобов'язання за березень-квітень 2012 року року до "0" грн. з усіма контрагентами.
Відповідно п.п.4.33 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.
Таким чином встановлення відповідачем у справи порушення податкового законодавства та передбаченої законом можливості податкового органу нарахувати  податкові зобов'язання відповідачу на протязі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відсутності податкового повідомлення рішення, позбавляє особу можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки. А отже, порушується принцип правової визначеності, який імплікований Європейською конвенцією з прав людини Конвенцією і який становить один із основних елементів верховенства права, а відтак підлягає захисту у порядку  адміністративного судочинства.
Стаття 55 Конституції України  гарантує кожному право на захист своїх прав  і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого  в суді можуть бути оскаржені будь які  рішення, дії або бездіяльність (абз. 9 п.2 мотивувальної частини від 25.11.1997 року у справі №18/1148-97 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_9). Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше  ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України у справи за зверненням  громадян ОСОБА_7 та інших  щодо офіційного тлумачення  ст.ст. 55,64,124 Конституції України  від 25 грудня 1997 року).
Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Викладені в акті висновки можуть вплинути на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє, оскільки висновки відповідача про визнання угод нікчемними може призвести до невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по укладеним з позивачем договорам, що в свою чергу може призвести до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі і таке інше. В даному випадку позивачем оскаржуються саме дії суб'єкта владних повноважень і даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
В акті від 01.06.12 року не міститься будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з контрагентами, які мали місце в березні-квітні 2012 року. Висновки перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, лише на підставі даних податкових декларацій, наданих позивачем за період, що перевірявся. Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку.
Згідно з  п. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до пункту 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частин 1, 5статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина Знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.
Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.
За таким, викладені відповідачем в акті висновки про визнання нікчемними всіх укладених угод позивачем з контрагентами постачальниками та покупцями - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України. Проаналізувавши зміст акта перевірки, суд встановив, що висновки про нікчемність операцій відповідача є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю215, частину 1 статті 216 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Судом 1-ї інстанції вірно встановлено, що не тільки висновки акту не відповідають вимогам чинного законодавства, а також і сам акт, так і викладені в ньому факти, які ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства. Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що дії відповідача при складанні акта перевірки на відповідають вимогам законодавства.
Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме: відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення  податкових зобов'язань та податкового кредиту  в розрізі контрагентів  на рівні ДПА України" податковий кредит та податкові зобов'язання. За чинним законодавством одним із способів захисту порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Отже зазначені позовні вимоги позивача, як спосіб захисту, прямо передбачені чинним законодавством України, зокрема приписами п.2 ч.2 ст.162, п.2 ч.4 ст.105 КАС України, а отже підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім цього, відповідно до ч.74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.
Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч.74.2 ст.74 ПК України).
Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби ( п.62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення  податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" як спосіб податкового контролю, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.
Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.
Виходячи із змісту положень п. 1.1 Методичних рекомендацій, інформація, викладена в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" може бути використана при перевірці ДПІ контрагента постачальника платника податку.
Податок на додану вартість за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.
Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ПП "Інтерметал-СП" до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби з приводу вчинення дій щодо відновлення у вказаній базі інформації, яка відповідає дійсності (дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення  податкових зобов'язань та податкового кредиту  в розрізі контрагентів  на рівні ДПА України") є обґрунтованими, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку. Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив оскаржувану постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року по адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Інтерметал-СП" до  Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби  про визнання протиправними дій та спонукати вчинити певні дії -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/Ю.В. Яковлев
Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан 
Суддя:/підпис/С.І. Жук

Как говорится "боритесь и поборите". Защищайте свои права, никто Вам не поможет, кроме Вас самих. 

До новых встреч.

С уважением, ЮристОнлайн.